7й день

Прокинувся я на Іван-горі, виліз з намету, ух які види на річку!! А камені якісь великі, що тут на маківці гори лежать, викликають подив. Видно що не старовинні, більше сучасні, та розписані якось так чодирнацько.. щось прочитав, щось не вдалося, незнаю хто це робив і звідки воно тут взялося, тож як щось ви у курсі, то прошу поділіться. Знаю лише, що колись тут був Іван-город, той усе що мені тут відкрилось.

Дорога лягла далі у місця де колись фестиваль Трипільське Коло люди увагою і радістью ткали. Шкодую трохи, бо ніразу не був у тому Колі, та місця сили тут відчутні, на багатьох холмах, серед ярів, розмістилися тут декілька різнопланових дворів.

— Екологічна Дослідницька Станція «Глибокі Балики», якщо вам близька наука, вивчення флори, екологічна освіта, сонячні панелі, пермакультура, кування, екскурсії по природі з науковими знавцями, стукати в барабани, сім’єю грати у індіанців, вам точно тут сумно не стане

— Клуб естетичного відпочинку «На траві» то є місце на наступному горбі. Тут шлях велосипедний пролягає просторий, тут знайдете творчо-навчальну легку атмосферу здорову. Нікуди не поспішати у крекет чи бітанг тут можна пограти, басейн і озерця такі декоративні, будиночки сімейні, кемпінг відкритий, стрільби із лука, грушу помолотити, як будете тут то обов’язково пораджу до Дніпра на панораму хоч на годинку сходити, види неймовірні

— Наступна садиба то реставрована стара хата, тут зустрічає молодіжна атмосфера. Ребята із Києва, архітектурно-дизайнерського ностроєнія, вклалися в діло разом й зробили хатину — відреставрували, толоки веселі робили, де і танцювали і глину місили. Проект наразі більше для дружнього кола ніж для туристів, та хороші ідеї розростаються тож чекаємо скоро проект екокемпінгу на озерах. Мене тут файно дуже зустріли, разом поїли про життя багато говорили, сміялися та раділи, тай на ніч приютили