45й день

Прокинувся я під акаціями коло грунтової дороги. Вже звичними рухами зібрав речі у наплічник та відправився до моря. Проходячи села помітив, що багато людей зараз або збирають врожаї, або щось саджають. Все кипить і пріє робота в полі.

Йдучи через одне із сел відмітив, що йду вулицею Григорія Сковороди, що приємно посміхнуло і перенесло десь у ті часи, де Сковорода гуляв, як я та філосовствував, ще дужче.

Купаюся у Краснознам’янському каналі. Згадав, як починалася подорож Шлях Творця і я перше, де окунувся, так це у Дніпрі. І от через 45днів я вже на фінішній прямій і тут мене знову зустрічають води Дніпра ріки.

Ось уже і водоносний канал пересік, що наповнює дніпровською водою місцеві поля. На горизонті виростають вітряки, що крутять електроенергію коло самісінького моря. Дорога набирає все більшого потоку машин і від того пилюка підіймається аж до рівня очей. Хух, спекотно, йду повільно, але впевнино.

Лазурне. Перші кроки цивілізацією, тут усе вже живе зовсім іншим життям. Кафе, базар, магазин, диско саунд бумц-бумц, кукуруза…. тут вже на душ у двір безкоштовно навряд хто запросить, тут я вже на фіналі Шляху тому змішуюся з усіма оточуючими приїзжими. Романтика проходить, повертається щось повсякденне та грубе. Але я вже зовсім інший в цьому всьому, мене не дратує нічого, все приймаю спокійно і безоціночно, я маю тепер, щось таке своє, більш наповнине та живе, на що немає вплив цей зовнішній подразник. Захожу у кафе підзарядити телефони та пересидіти спеку. На краю Лазурного є кемпінг, піду сьогодні до нього. До моря не спішу.

Зупинився у кемпінгу Oasis Beach Club. Познайомився з керівництвом, розказав їм свою історію про Шлях Творця, хлопці тут теж в колишньому активні туристи, тому з повагою потисли мені руку та прийняли із радістью на ніч. Ночую я у своєму наметі, але тут крім кемпінгу де є душ, туалет, питна вода та можливість зарядити мобільні пристрої є ще і будиночки під здачу, короче кажучи кожен тут для себе може знайти своє. А я поставивши намет прям у першій лінії моря, повечеряв овочами та фруктами, що вдень купив тут на базарі, поставив павербанк на зарядку та розмістився комфортно у своїй палаточці.

Ось тут і фінішувала стандартна туристична частина маршруту Шлях Творця, але продовжується його частина паломницька. Чекаю завтра нового дня та відправляюся на острів Джарилгач, чи як його кличе сам монах Марк : МАРІАМ, там я зустрінусь зі своїм старим, добрим вчителем, що викликає у мене глибоку повагу та бажання побути поруч.