29й день

Інтернету все меньше, картку банк блоканув, бо я йому якісь там анкети не поповнив, із налічки 25грн, є правда 100₴ пожарних, та то вже на самий край, садиб туристичних практично немає. Я виходить відрізаний від своєї звичайної цивілізації, переходжу на якесь інше світосприйняття, не від магазину до садиба, а від моменту до моменту, від черешні до шовковиці, від озера до колодязя. Вообщем починається саме цікаве, з ріки виходжу у відкритий океан. І ясна річ, десь там по переду мене чекають, десь там є і робота і можливість поїсти піцци, і таксі, і пісюари, а тут… тут чистий лист, на якому Господь намалював мені Рай, що я хочу побачить, відсунувши вуаль упереджень та повчань. Хоч на хвилинку, хоч на секунду…

«Границы сознания единожды расширенные, никогда уже не вернутся в прежнее состояние.»

Шовковиці сьогодні не багато по дорозі назбирав, тому на обід чечевичний суп.