19й день

Прокинувся я у крішнаїтському гостьовому будиночку у селі Жаботин. Зібрався швиденько, вже скіл напрацював вправно, та і палатку розкладать не треба було, тож запросто все швидко склалося у рбкзачок та побіг, починати новий день ходу.

Прийшов у Врінда-Ашрам в с.Жаботин до Даші та Сергія, там зустрівся ще зі Світланою, у неї тут є свій будиночок типу дачний. Перше, що зустрів у дворику ашраму так це вже накритий стіл із смакотою різною, кашка з родзинками, мед у сотах, домашній шоколад та мармелад, полуничний смузі !!! Та де там тим Лазурним Побережьям до такого шикарного та благісного столу з його чарівною компанією ?)) Сніданок так вклався у мене, що провівши друзів, котрі сьогодні їдуть у Кам’янку на фестиваль, я просто розклав каріматік та закуняв десь на годинки півтори ))) прокинувся від того, що вітер піднявся і згустилися хмари, було так спекотно і мене розморило, а зараз затягнуло ще і дощь підбадьорив своїм душом небесним і стало одразу добре, заряджений на далі йти. Ось така якась у мене взаємодія із природою тут практикується, бо вийди я раніше то весь би десь серед поля змок вкрай, а так собі під дахом перечекав і далі рухаю спокійненько, бадьоро та сухенько. Сьогодні йду в Холодний Яр.

По полю дорога дуже слизька, болото від дощу. Тому я розбуваюся та йду босий. Не просто так йти, та от палиці рятують, тому дуже раджу брати трекінгові палиці із собою. Якось на початку лісу Яр мене доста холодно зустрів, спочатку я телефон у калабаню впустив (чехол відпрацював на всі 100!! Телефон врятував), далі наступив двічі на мертву бджолу, що по інерції мене вжалила у стопу, дерев прям на дорогу навалилось багато, доводилося їх перестрибувати з рокзаком… така собі полоса препятствій. Але благо хоч не було тут комарів багато, то мене дуже раділо )

Вийшов до монастиря Матроновського, прочитав, що тут колись гуляв і заходив у гості сам Сковорода, а ще Шевченко на камені творив, вообщем вистачало тут Творців ) Сходив по місцевості і до Онуфріївського джерела і до монастирського ставка і у печеру заліз. А далі пішов у Яблунева Хата, що у селі Мельники. Тут у селі ціла величезна творча тусовка, як я зрозумів відбувається. Є фестиваль «Крутий Заміс», що на його базі є і хостел і кухня і більш комфортні номери. Люди тут всі дуже привітні та відкрити. З кожним можна просто по вудиці йдучи починати розмову і дізнатися багато усякого, про що не пишуть в інтернетах, а передають тільки особисто.

Тут у Яблуневій хатці біленькій я і заночував, а завтра буде новий день і новий шлях. До Буди я не зайшов, переніс на завтра.