38й день

Прокинувся я на кемпінг-базі Олімп, що у селі Ольгівка, у котеджному будиночку серед тропічного саду зелені. Першим ділом пішов на пірс і окунувся, далі приготував у спільній кухні собі сніданочок та пішов гуляти селом.

На сніданок смородина :))) знайшов її коло закинутої хати. Таку велику та солодку смородину я їв вперше в житті!

Затусив з молодими на пам’ятнику у селі Ольгівка.

Такі круті, а ще люблю з ними так говорити :
— Привіт друзі, я йду на море пішки з Києва!
і завжди хтось знаходиться такий один, хто каже :
— та не брешіть!!
А я їм :
— інстарам маєте?! Вбивайте : Шлях Творця

Тик-тик, по смартфону, і все ) які ще треба доказательства моїй діяльності, мому портфоліо, мому лайфстайлу, диплому, резюме, відгукам ?)))

Ось так ми спілкуємося з молодими : у планах майбутніх ще і творити з ними разом, от тоді і розвернеться альтернативний сценарі життя людини на землі

Проходячи повз місцевий пляж, що ним опікується один із фермерів, мені стало дуже радісно за людей, що тут живуть, адже пляж у відмінному стані, є і пірс і поле для воллейболу, і молодь тут тусує. А от, бачу підїхав жовтий автобус Богдан, що привіз дітей із сусіднього села на річку покупатися. Оце я розумію дорослі підтримують дітей. І роблять все самі, не чекають якихось вказівок чи допомог, просто беруть і роблять, бо владою в Україні є народ, і саме такими справами та влада і проявляється, а не пустими балачками про те старе минуле, де людям усе давали і все було. Тоді, на мою думку, людей тримали у стані : слухайся, що кажуть з гори і буде тобі добре, а зараз люди стоять у таких умовах, що вчаться самостійності, вчаться справедливості, вчаться не боятися домовлятися і діяти спільно.

А тут є що подивитися :
— баронський ангар в якому свого часу знімали кіно «Том Сойєр»
— кам’яні сходи у скелі, що вели від маєтку до річки
— парк старих бітонних скульптур
— просто чарівні місця для споглядання ріки

Повернувся на базу та зібрав речі. Походив по території Кемпу Олімп, ще раз усе відфоткав для звіту :
— будиночки котеджні 4шт
— будиночок загальний під табори
— будиночки еЛобразні 3шт
— бєседка спільна для готування їжі
— сан вузол з душовими кабінками та туалетами
— джерельце з чистою водою
— вихід на пірс
— будується ще одна альтанка та баня
— 2 сапа, байдарка, декілька моторних човнів
— потенційна зала під проведення практик
— місця під намети

Короче кажучи, тут є все щоб і по Шляху зупинитися перепочити і просто так приїхати на греблю чи риболовлю. А для мене особисто відпочинок на Олімпі став ще і відмінною зміною навантаження, адже ці дні я міг дати максимальний відпочинок ногам і попрацювати добренько руками. Думаю десь кілометрів з двадцять я на веслах наганяв ) а ще я тут прочекав усі дощі, які як мене не обходили, але мали таки вилитися сповна, зате мені далися ідеальні умови в яких я ту погоду прожив у максимальну радість.

Як вийшов з Олімпу то піщов у сторону Н. Каховки. Вздовж берега було одне місце, де скоротивши суттєво дорогу треба переходити у брід по груди, але від цього подорож стає тільки цікавішою

До Каховки я в цей день не дійшов, бо по дорозі натрапив ще на одну кемпінг-базу КОЗАК і переговоривши з її керівництвом, вирішив заночувати прямо тут. Пройшовся по базі, прикинув що як, поставив намет та заснув собі міцно. Це був дуже спокійний день, але вже з поступовим набором ходи далі по Шляху.