5й день

Прекрасно виспався і насолодився сходом сонця, покупався, з прекрасними дівчатами у Ретрит центрі Відкрите Небо обійнявся, вони мене раненько і сніданком нагодували і цілу торбинку смачнюх у дорогу спакували. Неймовірної гостинності тут господині Тетьяна і Анна.

У Витачів як прийшов до панорами, машин 15ть мене по дорозі обігнали. Багацько людей зараз тут, вихідний, хто жарить шашлик, хто колише дітей. Прекрасна місцина, хтось собі побудував тут млина. Посидів, відпочив та далі пішов де менше людей. Спустився у яр, а там такі казкові місця : глиняні розломи, озера, берізки і нікого нема. Я собі там окунувся тихенько тай так голяка прям на сонці розлігся, підсох покимарив, насолодився, перекус розгорнув, згадав про дівчат, помолився, наївся.

Далі по дорозі, піднявся до бесідки, а там прям на горі живе майстер по дереву Анатолій, має свою майстерню-землянку, виготовляє посуд що лікує, приймає туристів. Тут і басейн є і де з палаткою зупинитись, а можна просто у спальнику на сіні розміститись. Напоїли мене узваром, мед та горіхи, я прям щасливій відчалив від нього, як на крилах. А місце то назву має : Оглядовий майданчик на Дніпро. Вже потім на мапі Шляху я місце це розміщу більш детально.

Пропонував мені Анатолій, зупинитися у нього, бограча свіженько почастувати, відчути атмосферу його дому. А я то не планував і навіть не знав, що потраплю у таке місце, тому відмовив і поспішив, що пройти по більше. В результаті пройшов не мало потім, але мапа вела пряма а охорона ферми навколо маршрут то мій в ферму вперся, прийшлося все обходить, і ночувати не там де хтів, а там де прийдеться (просто серед лісу на кручі). Хоча тут теж цікаво, знайшов якусь альтанку дерев’яну.

Висновок дня такий : далі не буду відмовлятися до пропозиції заночувати у місці цікавому, якщо то буде десь після 18ї. А ще багато людей зустрів цікавих і ні з ким спільну фотку не зробив, це теж буду виправляти.